Календар розвитку дитини від 0 до 12 місяців: Перший місяць / Розвиток дитини
Завантаження. Будь ласка, зачекайте...

Календар розвитку дитини від 0 до 12 місяців: Перший місяць


Немовля

Перший місяць життя є вкрай важливим для немовляти, бо саме під час цього періоду, який ще називають наонатальним, відбувається формування організму дитини. Перед крихіткою стоїть серйозне завдання — адаптуватись до навколишнього середовища. Від того, як їй це вдасться, залежить її здоров’я у майбутньому.

Фізичний розвиток

За перші 30 днів після народження виростає приблизно на 3 сантиметри. Також збільшується об’єм її голови та грудей — в середньому на 1,3-1,5 см. І, звичайно, карапузик набере додаткову вагу. Як правило, йдеться про 600 грамів. Тільки от не треба панікувати, якщо у вашому випадку буде не 600 г, а трішки менше або трішки більше. Це суто такий орієнтир. Кожна дитина росте у власному темпі. Тож, якщо малюк почувається нормально при дещо відмінній від норми масі, має хороший апетит і здоровий вигляд, то все гаразд. Як кажуть, Keep calm and carry on.

Рухи

А хто це там так кумедно матуляє ручками-ніжками?! Це наш малюк. Упродовж першого місяця життя він ще не координує свої рухи. Та при цьому — така от дивина — уже вміє з допомогою рухів сповіщати вас про своє самопочуття. Візьміть це до уваги. Короткий словничок для розуміння мови рухів малюка: «Мама, мені боляче!» — великий пальчик на ручках відводить вбік, згинає пальці на ніжках; «Мама, у мене роздувся животик!» — активно перебирає ніжками; «Мама, мене турбує вушко!» — сильно крутить голівкою.

Окрім цього, ви можете зауважити, що дитина тримає ручки зігнутими в ліктях, ніжки — у колінах, та ще й постійно стискає кулачки. Це все нормально. Так і має бути. По-науковому це називається фізіологічним гіпертонусом м’язів-згиначів. Через пару місяців це мине.

Очі

Мабуть, найдивніше, що ви дізнаєтесь про дитинку в цей період — це те, що вона плаче без сліз. Вони у вашого крокодильчика з’являться у третій декаді місяця. Можете відмітити для себе день появи слізок і сповістити про це досягнення немовлятка всіх своїх френдів в соцмережі — зберете щедрий врожай лайків.

В цілому ж оченята дитини після народження є цілком сформованими. Але незрілими. Тому вона бачить, але не чітко, не вміє ще сфокусувати погляд на чому-небудь. Буває навіть, що очні яблука легко смикаються з боку в бік. Це явище називається ністагм. Звучить дещо лячно, але нічого страшного в цьому нема. Так само, як і в косоокості, яка в цьому віці спостерігається у багатьох малюків. А от якщо в карапуза зранку очі закисають, то в цьому випадку вже слід звернутись за консультацією до лікаря. Цілком ймовірно, що так проявляє себе очна інфекція — і тоді треба буде промивати очка відваром ромашки, чаєм. Або ж такі симптоми може давати непрохідність слізного каналу. У цьому випадку зарадить дитячий окуліст.

Слух

Зі слухом в новонародженої дитини приблизно така ж ситуація, як і з зором, тобто він є, але ще не повністю розвинений. Тому й виходить, що маля все чує, але не розуміє, звідки надходить звук. Це проявляється у доволі кумедній його поведінці: щойно почувши який-небудь різкий звук або голос мами, дитятко завмирає і, ніби той індіанець-слідопит, уважно прислухається до довкілля. Якщо ваш малюк реагує так само на звукові подразники, значить, він чує — і це не може не тішити.

Нюх

А нюх, як у собаки… Від самого народження маля вміє за запахом впізнавати свою маму. Саме тому фахівці радять молодим матусям не зловживати парфумами, бо дитинка може розгубитись, вирішить, що перед нею чужа тьотя, і навіть відмовитись від годування. Вам таке треба? Звісно, що ні. Тому обережніше з різкими запахами.

Так само зверніть увагу, що в цей період у крихітки бувають часті нежиті. Як правило, сопельок як таких ще нема — просто набрякає слизова оболонка. Але й це може завадити дитинчаті розрізняти за запахом свою маму, що, знову ж таки, може призвести до проблем із годуванням. Тому, у разі нежитю, рекомендується закрапувати носик розчином судинозвужувальних крапель.

Випорожнення

Увага! Attention! Achtung! Якщо ви зараз їсте або п’єте улюблені смузі, чи запашну каву, то відкладіть їх в бік, бо зараз ми в усіх барвах змальовуватимемо дитячі «несподіванки». Ну, ви зрозуміли. Відклали? Тоді продовжуємо.

Перефразовуючи класика, те, чим какає малюк, залежить від того, що він їсть. Якщо ваша лялька вигодовується грудьми, то випорожнення у неї будуть м’які, схожі на кашку, дещо кислуваті на запах, жовто-золотистого кольору. В нормі дитятко ходить по-великому від 3 до 7 разів на добу, тобто приблизно стільки ж, скільки й сеансів годування.

Якщо кількість випорожнень більше 7-ми, або ж навіть сім, але вони рідкі, містять слиз або фрагменти неперетравленої їжі, яка виглядає як крупинки білого кольору, то це вже підстава звернутись до дільничого лікаря.

Що ж характеру випорождень дітей, які вигодовуються штучно, то вони у них дещо густіші, в’язкі, навіть подібні по консистенції на замазку, мають світло-жовтий або коричнюватий колір, на запах — різкі, неприємні, віддають гниллю. Дефекація в таких малюків відбувається лише 1-3 рази на добу.

Буває, що дитина вигодовується спеціальними сумішами, адаптованими саме під неї. В такому разі її випорождення будуть подібні до тих, які спостерігаються у діток при грудному вигодовуванні (див. вище).

Якщо немовля випорожнюється всього-лиш раз на дві доби, то це доволі промовисто свідчить, що у нього закреп, або запор.

Сечовипускання

У перші дні новонароджений ходить по-маленькому всього 2-4 рази на добу. Та не поспішайте тішитись, що вам вдасться зекономити на памперсах, бо вже на п’ятий-шостий день карапуз мочитиметься по 20-25 разів на добу. Поки що ж його видільна система пристосовується до нових умов існування.

Ще однією ознакою цього процесу може бути поява червоних плям, наче від іржавої води, на пелюшках після сечовипускання. Це виділяються солі-урати в результаті сечокислового інфаркту нирок. Хоч звучить страшно, але це цілком звичайний процес, і вже за декілька днів сеча малюка стане прозорою.

От на що треба звернути увагу — це коли малючок під кінець першого тижня життя мочиться лише 6 разів, і менше. Це може бути сигналом, що він недоотримує молока.

Сон

Малюк спить, а організм росте. Сон є надзвичайном важливим для нормального розвитку дитини. Тому треба зробити все можливе, щоб малюк висипався як слід. Як правило, більшість дітей, народжених у фізіологічних пологах, сплять добре. Щоправда, після першого тижня життя сон у них стає не таким глибоким і чергується з періодами неспання. Тут дуже важливо зрозуміти біоритми малюка і пристосуватись до них, і годування, купання, сповивання проводити у проміжках між звичними для нього періодами сну. Як кажуть фахівці, краще, щоб дитя пропустило годування, аніж збити йому внутрішній годинник. Це дуже важливо!

А для того, щоб дитина добре спала, треба подбати про створення для неї комфортних умов. Почати з кімнати, де крихітка спить. Вона має добре провітрюватись, але щоб без протягів, звукових подразників на кшталт радіо, телевізора, комп’ютера абощо. Також не рекомендовано ставити ліжечко поряд з пічкою, батареєю, різноманітних обігрівачів. Бо в такому віці дитячий організм ще не здатний регулювати процеси теплообміну, тому малюк може сильно перегрітися, і навіть отримати стрес від дії підвищеної температури (тепловий шок).

Накривати маля краще вовняною ковдрочкою. Пуховою — лише під час прогулянок надворі у зимові місяці. Встелене ліжечко має бути матрасиком, на який кладеться церата, а зверху на неї — простирадло. Подушка немовляті не потрібна і навіть протипоказана. З одного боку, подушка становить небезпеку для дитини, бо та може отримати алергію на пух, а ще гірше — задуситися. З іншого боку, без подушки у малечі формуються нормальні вигини хребта.

Слід також пам’ятати, що лежати у ліжечку немовля має на боці. Час від часу його слід перевертати на інший бік.

Чудово, якщо у вас є можливість виходити з малюком в парк, щоб він міг спати на свіжому повітрі. В крайньому випадку підійде й балкон або веранда, чи принаймні відчиніть кватирку в кімнаті, де спить мацьопа.

Під час сну новонароджений може чхати, позіхати, здригатись — це все цілком нормальні реакції, які не повинні викликати у вас хвилювання.

Ніс

Носик немовляти необхідно періодично очищати, інакше його носові ходи можуть забитися, малюку стане складно дихати, і це може призвести навіть до того, що дитя відмовиться від годування грудьми. Щоб не довести до такого сценарію, носик малечі слід оглядати перед кожним годуванням. І якщо в носових ходах помітно слиз або шкірочки, то треба взяти стерильну ватну паличку, змочити її у попередньо придбаному в аптеці фізрозчині і акуратно, круговими рухами видалити з носика все зайве.

Шкіра

У новонароджених шкіра має менше сальних залоз для вироблення жиру, а тому є сухішою і менш захищеною від подразнень та інфекцій. При цьому шкіра малюка часто контактує з сечею, калом, милом під час купання, пелюшками під час протирання. Не дивно, що на ній рано чи пізно виникають червоні плями, роз’ятрення, попрілості.

Здебільшого почервоніння з’являються у складках шиї, за вушками, під пахвами, в районі статевих органів. Що робити в цій ситуації? Треба акуратно промити місця почервонінь водою без мила, висушити, а відтак змастити шкіру засобом від попрілостей.

Мабуть, зайве нагадувати, що гігієна малюка потребує особливої уваги. Після кожного випорожнення його слід підмивати водою з дитячим милом. А якщо, не дай бог, яке-небудь роз’ятрення на сідницях чи навколо статевих органів довгий час не загоюється, терміново зверніться до лікаря.

Крик дитини

Що робити, якщо дитина кричить? Нагодувати? Поколисати? Бігти до лікаря? В принципі, вважається, що кожна мама розуміє своє дитя, так би мовити, з пів-крику. На ділі виходить не зовсім так. Деяких мам дитяче «уееее!» може неабияк спантеличити.

Тут варто знати, що крик для дитини — це цілком природна річ. Малеча в цьому віці може лементувати до двох годин на добу. То вона так показує, що вона бадьора і в доброму настрої. Хоча, звісно, бувають і винятки. Ось про що може сповіщати вас криком малюк: а) «Мама, я голодний!» (упевніться, що дитина отримує достатню кількість молока); б) «Мама, мені незручно!» (може бути, що ви занадто туго сповили дитя або ж в нього мокрий підгузок, або слід змінити його положення у ліжечку тощо); в) «Мама, щось мені зле» (біль у животику, нежить, попрілості).

Заспокоїти дитину може задоволення її потреби.

Про мозкові розлади у малюка може свідчити монотонний, слабкий або, навпаки, дуже гучний крик, тоді як сам він залишається в’ялий, і не заспокоюється навіть після того, як його взяли на руки і дали цицю.

Відригування і блювання

Фізіологія новонародженого така, що йому легше вернути їжу, ніж її заковтнути, грубо кажучи. Тобто дитячий шлунок має слабкі м’язи вхідного відділу і доволі добре розвинуті у вихідному відділі. Тому відригування, і навіть блювання — доволі поширене явище серед таких ляльок, особливо серед хлопчиків.

Трохи теорії. Відригування — це коли через рот немовля виходить повітря з малою кількістю молока, яке не було перетравлене (відбувається здебільшого упродовж години після годування). Блювання — вихід через рот більшої, ніж при відригуванні, кількості блювотиння, що має вигляд звурдженого молока (трапляється більш ніж через годину після годування).

Як правило, такі «аварії» трапляються у малюка внаслідок перегодовування, занадто тугого сповивання, та навіть нервозність матері або напружена атмосфера у сім’ї. В принципі, вони не є чимось екстраординарним, що б потребувало звернення до лікаря. Як вже було сказано, така специфіка дитячої фізіології.

Інша справа, коли відригування або блювання є сигналом хвороби, як-от менінгіту, гострої диспепсії, інтоксикації абощо. Тут вже обов’язково потрібна консультація педіатра.

Лайфхак. Щоб малюк менше зригував, перед прийомом їжі покладіть його на живіт, щоб, таким чином, зі шлунка вийшло повітря. А вже після годування візьміть його на руки, легенько притуліть животиком до себе і трошки походіть, доки не почуєте, як через рот вийшло повітря.

Догляд за пупком

Як правило, кукса пуповини відпадає на 5-7 день. У цей період важливо правильно доглядати за пупком, щоб він не інфікувався, бо це може призвести до запалення (омфаліту), або навіть до виникнення септичних станів, коли інфекція поширюється по організму, збудник потрапляє у кров та життєво важливі органи.

Щоб не допустити такого, уважно спостерігайте за станом пупка, чи не сочаться з нього кров’янисті чи іншого типу виділяння. Звертайте увагу також на те, в якому стані шкіра навколо пупка. Якщо все гаразд і нічого підозрілого не помітно, тоді пупок можна обробляти 2% розчином зеленки. Якщо ж пупок «мокнучий», то в такому разі його обробляють 3% розчином перекису водню, а згодом 2% розчином зеленки. В будь-якому разі, слід спочатку проконсультуватись з лікарем.

Пупкова грижа

Варто знати, що в новонароджених пупок може випинатись, і це нормально. Втягнеться він уже на 2-3 році життя. А поки що він собі випинається. Як правило, не більш ніж на 0,5 см.

Випинатись пупок змушує кільце, де раніше проходили пупкові судини, а тепер цей простір заповнюється вмістом петель кишечника. Вони буквально виштовхують пупок назовні. Якщо пупкове кільце велике, то й пупок може виступати на 1 см і більше. Він, так само, як і в першому випадку, закриється, але не за один-два місяці, а за рік-два, або й за три роки.

Що робити? Помасажувати животик. Рухи при цьому мають бути за годинниковою стрілкою. Також корисно класти дитину на живіт між годуваннями. Чого не потрібно робити — це бинтувати живіт немовля, заклеювати пупок пластирем, і тим більше вкладати в нього монету, як радять деякі бабусі. Останнє просто дикість. Так ви не лише не допоможете малюку, але й наразите його на небезпеку інфікування пупка.

Дільничий лікар

У цій статті ми дали чимало порад, але пам’ятайте, що все-таки найкращий порадник не Інтернет, а ваш дільничий лікар. Тим більше, коли йдеться про здоров’я новонародженого. Тому в усіх незрозумілих ситуаціях звертайтесь до свого педіатра. Не соромтесь задавати йому дурні, як вам здається, запитання. Нема дурних запитань, якщо вони стосуються розвитку вашої дитини. Щоб нічого не забути, заведіть собі записник і занотовуйте в нього все, що викликає у вас запитання або сумнів. При нагоді озвучте їх перед лікарем.

Насамкінець дамо ще одну пораду: не змінюйте часто педіатра — краще, щоб за вашим малюком увесь цей період спостерігав один лікар, бо так він знатиме про нього все, що необхідно.

Антон Бузько



Розвиток дитини

Схожі статті

Найпопулярніші статті про дітей