Дитячі хвилювання та страхи інколи переростають у хронічну тривожність. Батьківське бажання допомогти дитині у цій ситуації нормальне, але часто батьківська гіперопіка загострює тривогу. Це відбувається тоді, коли дитину намагаються відгородити від всього, що викликає неспокій.
Психологи і психотерапевти радять не намагатися максимально відгородити дитину від усього, що викликає тривогу, а дати змогу їй самостійно впоратися з неспокоєм і навчитися з ним жити. Ми зібрали основні поради для цього:
Поради, як впоратися із тривожністю дитині
1. Допомагайте дитині керувати тривогою, а не усувайте її причину. Не варто уникати речей чи подій тільки тому, що вони роблять дитину тривожною. Це працює лише тактично – тривожність зменшується в конкретний момент, а при повторенні ситуації виникатиме знову. Потрібно, щоб дитина навчилася витримувати свою тривогу і продовжувати жити звичайним життям, навіть, коли відбувається щось, що викликає занепокоєння.
2. Озвучуйте дитині позитивні, але реалістичні очікування. Не варто стверджувати і переконувати дитину, що всі її страхи безпідставні. Наприклад, ви не знаєте точно, що вона не провалить тест чи, що ніхто не засміється під час її виступу. Однак ви можете дати дитині зрозуміти, що в будь-якому разі вона зможе контролювати ситуацію – це дасть змогу зрозуміти, що ви вірите у свою дитину і в те, що вона впорається зі своїми страхами.
3. Заохочуйте дитину говорити про свої почуття. Проте намагайтеся не ставити навідних закритих запитань. До прикладу, замість: “Чи тривожишся ти перед виступом?” – спитайте: “Як ти ставишся до виступу?”.
4. Дайте дитині знати, що ви цінуєте зусилля, які вона докладає, аби подолати тривогу. Це заохотить дитину продовжувати жити, виконувати необхідні справи, навіть, попри тривогу. Через контакт зі стресовим чинником, дитина до нього звикає і з часом тривога зменшується.
5. Намагайтеся скоротити час очікування. Часто очікування страшніше від самої події, тому варто максимально скорочувати час очікування того, що викликає у дитини стрес. Наприклад, якщо візит до лікаря є причиною підвищеної тривожності, то не варто обговорювати його завчасно.
6. Власним прикладом показуйте здорові способи обробки тривоги. Бачачи як ви справляєтеся зі своєю тривожністю, дитина за вашим прикладом пробуватиме впоратися зі своєю. Застосовуйте дихальні вправи, говоріть про щось смішне та позитивне, коли хвилюєтесь, прогнозуйте ситуацію з акцентом на те, що ви її переживете, що б не трапилось.
