Емоційне вигорання матерів

Емоційне вигорання – щоце?

Спустошення емоційного ресурсу, відсутність внутрішніх сил, моральна втома – це ознаки емоційного вигорання. Часто воно трапляється у молодих мам через необхідність 24/7 бути сконцентрованою, доглядати за дитиною, виконувати хатню роботу та безліч інших справ одночасно.

Максимально спрощено кажучи, емоційне вигорання – це моральна втома. Так само, як наш організм втомлюється фізично, він втомлюється і морально. Стані моральної втоми – це стан не в ресурсі, коли з’являється апатія, бувають нервові зриви через найменші дрібниці та загалом емоційна нестабільність.

Що забирає ресурс матерів?

  • Постійний контакт з дитиною, співпереживання, похвала та всі інша емоційна взаємодія.
  • Велика кількість емоцій, з якими доводиться жити щодня – по декілька разів доводиться втішати, заспокоювати, підбадьорювати дитину, разом з малечею переживати смуток, тривоги, образу.
  • Необхідність стійкості до дитячого опору та відстоювання власної позиції щодо встановлених правил.
  • Робота з власними емоціями.
  • Величезна відповідальність за життя і здоров’я дитини – навіть, коли з дитиною все добре, у мами є хвилювання, так би мовити, “на фоні”: щоб дитина не впала, не випила побутової хімії, не проковтнула щось неїстівне тощо.
  • Організаційна робота: навчання, дозвілля, поїздки, ігри, хобі, відпочинок, харчування, одяг та багато іншого зазвичай організовує та курує мама.

Це лише маленький перелік того, на що витрачається мамин ресурс. Часто така робота непомітна – оплату за неї мама не отримує, похвалу чи підтримку часто також, відтак з’являється образа і відчуття, що “це нікому не потрібно”.

Небезпека такої ситуації в тому, що жінка може почати нагороджувати себе сама – цукеркою, тортиком, якоюсь покупкою – якщо контролювати такі “самовинагороди”, то нічого погано у них немає. Однак часто вони переростають у залежність.

Найкращими ліками від емоційного вигорання є подяка і допомога близьких, перш за все від чоловіка. Мамі важливо інколи мати нагоду перепочити від усього, делегувати свої “обов’язки”, хоча б тимчасово. А звичайне “дякую” дає розуміння важливості, розуміння значимості, усвідомлення того, що щоденну працю помічають.