Кожна людина знає, що таке відчувати образу. Іноді це почуття виникає поступово, немовби збираючись по краплинці, а іноді з’являється різко, як літня гроза. Це руйнівне почуття, яке збиває з життєвого ритму і часто надовго порушує емоційний баланс.
Пропонуємо 5 психологічних інструментів для звільнення від образи.
1. Відчуйте, зрозумійте і захистіть свою внутрішню дитину.
Часто образа – це дитячий стан, через який “внутрішня дитина” просить допомоги та підтримки. Важливо відчути у собі таку дитину, зрозуміти її травму і допомогти її пережити.
2. Вийдіть зі стану жертви.
У стані жертви ми не можемо нічого зробити з почуттям, оскільки відповідальність за нього повністю переносимо на кривдника. Щоб почати працювати з емоцією, слід з площини “мене хтось образив” перейти до “я відчуваю образу”. Таким чином ви наділяєте себе “суб’єктністю” і можете діяти для покращення свого стану.
3. Змініть точку зору.
Подивіться на ситуацію очима кривдника, щоб вийти з позиції “я завжди маю рацію” і спробувати зрозуміти чому людина так вчинила і що спонукало її до цього. Це не означає, що причина вчинку є його виправданням, але вам і не потрібно виправдати того, хто образив – вам важливо налагодити свій внутрішній стан. Разом із розумінням мотивів вчинку часто стає зрозуміло, що ображатися в цій ситуації не варто.
4. Спитайте себе, що насправді ви відчуваєте.
Злість, гнів, відчуття несправедливості, невдоволення ситуацією, бажання захиститися та інші почуття часто маскуються під образу. Особливо ті, вираження яких вважається неприпустимим, наприклад гнів. Кричати і тупотіти ногами не прийнято, а от образливо мовчати – можна, тому часто ми можемо образою приховувати справжні емоції чи відчуття. Важливо їх розпізнати і зрозуміти.
5. Дайте собі те, чого вам не вистачає.
Окрім тог, що образа може замінювати інші почуття, вона частенько ще й маскує брак інших почуттів – маніпулювати образою, щоб хтось для нас щось зробив буває дуже зручно. Таким механізмом часто неусвідомлено користуються діти, але доросла людина цілком може прямо поговорити про свої потреби і не формувати модель поведінки на основі “ображусь – отримаю те, що хочу”.
