У чотиримісячного малюка помітні такі рішучість і наполегливість, яким може позаздрити й дорослий – саме у цей період дитина вже добре тримає голівку і намагається робити перші спроби плазувати. З чотирьох місяців малюка вже можна по-трошки садити – цей процес неабияк тішить дитину. Однак не слід захоплюватися, повноцінно сидіти ще не час і може бути навіть шкідливим для хребта через незрілість суглобового апарату. Підтягування за ручки у положення сидячи та повільне опускання опісля є гарною частиною гімнастичного комплексу для малюків такого віку.
Фізичний розвиток
За четвертий місяць життя маса дитини збільшується орієнтовно на 600-750 грам, а ріст на 2-2,5 см. У цей період тіло маляти вже помітно міцніє, оскільки активно розвивається м’язова система.
Наприкінці четвертого місяця дитина вже вправно маніпулює головою, зокрема, може тривалий час утримувати її, лежачи на животику. Якщо малятко лежить на спині, то у цьому віці вже зазвичай може легко піднімати голову, дотикаючись підборіддям до грудей, розглядаючи свої ступні.
На четвертому місяці життя малюк вже вчиться перевертатися з живота на спину і навпаки. До того ж, лежачи на животі, таке маля здатне вже опиратися на передпліччя обох рук так, щоб була змога переносити вагу свого тіла на одну руку, коли іншою потрібно за щось вхопитися.
Концентрація та рухи
Впродовж четвертого місяця суттєво удосконалюється координація рухів руками, та й загалом руки перебувають в центрі уваги дитини. Маля може їх навмисно зводити до середини, пильно слідкуючи поглядом за своїми рухами. Також дитина вже добре захоплює іграшку, експериментує з нею в руці, то беручи, то впускаючи, знову ж таки пильно слідкуючи за процесом.
Також може здатися, що дитинка вже в чотири місяці дуже хоче велосипед, оскільки рухливість ніжок також посилюється. Активні рухи, схожі на крутіння велосипедних педалей стають мало не найулюбленішою вправою, а якщо маля поставити вертикально з опрою для ступнів, то воно може згинати і розгинати ніжки, ніби пританцьовуючи.
У чотири місяці малюки також можуть вже робити перші спроби повзати. Вони ще невдалі і дещо схожі на намагання плавати в повітрі, але ними маля вже активно сигналізує про бажання самостійно пересуватися і може емоційно виражати незадоволення від невдалих спроб.
Мова та емоції
Різноманітні шуми та звуки дедалі більше цікавлять малюка. На четвертому місяці дитина вже пробує відтворити найбільш цікаві для себе та запам’ятати свої результати і згодом їх відтворювати. Музика також привертає багато уваги та допомагає сконцентрувати малятко, тому її можна використовувати для заспокоєння.
Поступово розмиті звуки перетворюються на чіткі голосні. Від чотиримісячного малюка можна вже почути “е”, “и”, “а”, “га” та інші. Також у цьому віці новим є голосне реготання. Воно виникає як реакція на лоскоти та іншу взаємодію з дитиною, а також на візуальні образи, які сподобались дитині.
Важливо у цьому віці не обмежувати обсяг сприйняття немовляти – маляткові слід показувати максимально багато нових речей, даючи час розгледіти їх, наприклад, під час прогулянки давати змогу розглядати нову квітку, гілку тощо.
Посмішка і надалі залишається основним індикатором емоційного стану дитини. З її допомогою маля проявляє задоволення, щастя і любов до всіх, хто про нього піклується. Варто активно розмовляти з малюком такого віку, хвалити за досягнення та максимально комінікувати.
Зір та кольоросприйняття
На четвертому місяці рухи очних яблук дитини скоординовані, а очі вже не повинні косити. Наприкінці місяця дитина вже добре розрізняє кольори, відповідно може насолоджуватися барвами та виявляти симпатію до певних відтінків.
Дальність зору збільшується до 20-30 см. На цій відстані дитина вже схоплює предмети, може водити за ними поглядом в різні боки: праворуч, ліворуч, вгору і вниз.
Сон дитини в чотири місяці
При перших ознаках “засинального коду” дитину варто вкладати до ліжечка. Бажання спати у дітей переважно помітне через позіхання, розтирання очей та відмову від гри. Однак деякі дітки навпаки – при втомі стають надміру активними, можуть ритмічно вертіти головою, смоктати великий палець чи капризувати. У будь-якому разі, знаючи цей “код” своєї дитини не варто затягувати зі сном.
Власне сон у чотири місяці вже глибший, безперервний і триває 10-11 годин. Окрім основного нічного, малюк має два або три періоди денного сну: один вранці і два після обіду. Бажано привчити дитину спати в один і той же час щодня, однак о котрій саме годині вкладати – залежить від індивідуальних біоритмів, тому варто слідкувати за активністю дитини.
Перший зуб
Дратівливість, неспокій, інтенсивне покусування всього, що потрапляє до рота, пронос, риніт, дещо підвищена температура у чотиримісячної дитини можуть свідчити про прорізування перших зубів. Як правило, першими з’являються два нижні центральні різці, однак не варто вважати відхиленням від норми, якщо у дитини спочатку прорізались інші зуби.
Не обов’язково всі ці симптоми будуть одночасно, зазвичай при прорізуванні зубів дитину турбують окремі з них, бувають також випадки, коли перші зуби з’являються без будь-якого дискомфорту. Це залежить і від кількості зубів, які прорізуються, і від сформованості центральної та периферичної нервової системи, і від стану реактивності організму, і від типу тілобудови малюка.
На місці прорізування зуба ясна почервонілі та набряклі, маля роздратовано потирає цю ділянку. Для полегшення стану варто придбати спеціальний гризунець з водяним наповненням. Його спочатку кладуть у холодильник, а тоді дають малюкові – холод зменшує больові відчуття, свербіння та заспокоює ясна. Також популярними і ефективними є різні гелі з анестезином, які знеболюють ясна та заспокоюють подразнення.
Медичний супровід
При огляді чотиримісячного малюка педіатр зазвичай звертає увагу на достатність профілактичних заходів від рахіту та анемії і може порекомендувати додаткові процедури чи вітаміни або мікроелементи для цього. Також лікар порадить як краще підготувати дитину до наступної ревакцинації АКДП та поліомієліту.
У чотири місяці у дитини вже починають активно формуватися звички, тому важливо дотримуватися певного режиму дня, зокрема, харчування та слідкувати за порядком введення нових продуктів. Також у цей період можна урізноманітнювати іграшки дитини, додаючи ті, які розвивають психоемоційну сферу. До речі, щодо них краще порадитися зі своїм педіатром, оскільки пошукові системи, форуми та тематичні мамсько-батьківські групи пропонують розмаїття, серед якого можна обирати аж поки дитина сама не зможе вказати на цікаву їй іграшку.
Наталя Кузьо